Хоч Ізраїль і є домом для євреїв, не всі жителі країни євреї по Галахе. Відповідно до Закону “Про повернення”, близькі родичі євреїв також мають право претендувати на громадянство.

В цю категорію потрапляють:

• діти, внуки євреїв і їх подружжя;
• подружжя євреїв, в тому числі і вдови, вдівці, які не одружилися вдруге з громадянами інших держав.

Важливий момент, подружжя повинні знаходиться в офіційному шлюбі з євреєм до початку репатріації.

Діти (в тому числі й усиновлені) громадян Ізраїлю незалежно від місця народження автоматично отримують громадянство.

Для осіб, які не підпадають під репатріацію, існує натуралізація. У буквальному сенсі – вкорінення в ізраїльське суспільство. Непростий процес, який передбачає ряд умов, які необхідно виконати, щоб стати повноправним громадянином Святої Землі. Натуралізацією займаються в Міністерстві внутрішніх справ і якщо міністр вирішить, що людина заслуговує на громадянство, то він його отримає. Якщо людина внесе особливий внесок в ізраїльську культуру, медицину, науку, спорт тощо, то його цілком можуть позбавити від непотрібних формальностей натуралізації. Для всіх інших “не обраних”, існують певні правила:

• мати постійне місце проживання в країні;
• проживати в Ізраїлі більше 5 років, останні 3 роки на постійній основі;
• перенести “центр життя” в Ізраїль, мається на увазі: офіційне працевлаштування, постійний дохід, власне житло і так далі;
• вільно розмовляти на івриті;
• відмовитися від громадянства попереднього держави.

Виходячи з перерахованих вище правил можна зробити висновок, що натуралізація передбачає повне “занурення” в життя Ізраїлю.